Karas rašytojo akimis. Ihor Mitrov.
2022 liepos 12 d.
Lietuvos rašytojų sąjunga skelbia Ukrainos rašytojų tekstus apie jų patirtis Rusijos vykdomo karo prieš Ukrainą metu. Vieni iš jų – karo pabėgėliai, antrieji kovoja fronto linijose, tretieji slepiasi slėptuvėse nuo oro atakų. Labai svarbu būtent dabar išgirsti jų balsus ne tik per kūrybą, bet ir per autentiškas asmenines istorijas.
„Karas rašytojo akimis“ – tai ypač reikalinga ir aktuali rubrika. Ji, kaip ir karas, atspindės tą esamą trapią liniją, kurią tu arba jau peržengei fiziškai, arba dar ne. Vienoje linijos pusėje randasi rašantys istoriją savo ašaromis, krauju, negyvais kūnais, tankais, bairaktarais, bėgiodami į slėptuves ir dirbdami laukuose netgi gaudžiant sirenos. Kitoje pusėje – tie, kas šią istoriją išgyvena informacinių naujienų škvale skaitydami tikruosius jos liudininkus, išjausdami kiekvieną jos eilutę, palaikydami ukrainiečius užsienyje. Europa gyvena pasaulyje, kuriame, ačiū Dievui, karas vyksta on-line… Būtent todėl kiekviena metafora, kiekviena eilutė privalo skaitytoją paliesti giliai, nes emocija – gyva, ir jos pulsą galima pajausti žodžio lygmenyje.
Lesia Mudrak, rašytoja, visuomenės veikėja
Žemiau skelbiami ukrainiečių poeto, kritiko, eseisto Ihorio Mitrovo (g. 1991), šiuo metu tarnaujančio Ukrainos ginkluotosiose pajėgose, eilėraščiai ukrainiečių kalba.
Ігор Мітров
ВИЙШОВ ПОКУРИТИ ДО БЕРЕГА ДНІПРА
розговорився з вояком зсу
та охоронцем з атб
вояк зсу був молодий
гордий за побратимів із передової
і чекав своєї черги
бити русню
гладив автомат
і витирав рукавом пікселя
краплю з-під носа
щоразу як він
витирав краплю з-під носа
я машинально
витирав свою
охоронець з атб
вигулював красивого хаскі
і запивав чекушку
півлітровою світлою роганню
пропонував мені випити
та я відмовився
ми покурили
обговорили воєнну та геополітичну ситуацію
зійшлися на тому
що русні срака
а потім охоронець з атб розповідав
як він влітку
ще до війни
на цьому пляжі
дівок клеїв
ми сміялися
хоча що тут смішного
холоднішає
крапля під носом
росте
правий берег
темніший
за отвір гармати
П’ЯНІ БУЧАНСЬКІ ПОЕТИ
на зруйнованій свинобійні
у місті буча київської області
ми збиралися і влаштовували літературні читання
поетів завжди було більше ніж людей
бучанських поетів було більше ніж звичайних
п’яних поетів було більше ніж будь-яких інших
але всім було однаково весело
якось я вирубився прямо під час виступу лаюка а коли прокинувся
моцар сказав що більше мені не наллє
та все одно зрештою налив
якось був сильний дощ
ми всі завалилися на хату до пістона й степаненко
і коцарев зі стахівською по черзі бігали до своєї крихітної дитини
а потім поверталися й читали нам свої вірші
якось було багато білорусів
лукашенко саме закрутив там останні гайки
і ми збирали гроші на допомогу
білоруській жінці з двома дітьми яка тікала від репресій
і мене досі мучить совість що я мало закинув
якось я не зміг приїхати
але вони й без мене непогано розважилися
я зробив такий висновок із кривих фоток пістона на фейсбуці
його фірмовий п’яний розфокус говорив сам за себе
а одного разу з’явилася русня
і почала обстрілювати житлові будинки
тепер місто буча київської області
суцільна зруйнована свинобійня
саме час зібратися і влаштувати літературні читання
гарненько напитися наробити кривих фоток
цього разу я сам зроблю афішу і створю подію на фейсбуці
хоча цим – як і кривими фотками – зазвичай займається пістон
але як не крути я теж два роки був бучанським поетом
і тепер відчуваю що повинен
народ я справді зроблю все що треба
вас лише про одне прошу
вийдіть на зв’язок
вийдіть на зв’язок
будь ласка
вийдіть
на зв’язок
ТРИ ВИБУХИ ЗА ВІКНОМ
старий пес із переляку
всцявся
спокуха афанасію
це наша ппо працює
розцвітають
над києвом
лілії
РОЗПАЛЮВАВ ГРУБКУ
атласом срср
ррфср вистачило
на два тижні
а потім
настала весна
КОБЗАР
зі свого постамента
глянув вусатий григорович
на бородянку обстріляну
сказать охуїв –
не сказати нічого
зліз з постамента
крокує по вулиці леніна
спалює поглядом танки
пиздить русню
кобзарем
тікає русня перелякана
курсом загальновідомим
голі онуки
голих дідів
котиться гаєм луна
МАРІУПОЛЬ
збирали з коханою
величезний пазл земної кулі
аж раптом війна
тепер не до пазлів
дозбираємо після
аби лише жодна
блакитна деталька
під завалами
не загубилася
БОРТНИЧІ
ситуація в бортничах
нагадує вірш
час якого
ще не настав
дай боже щоб
і не настав
ЗАМІСТЬ ВІРША
вони притягли в маріуполь
мобільні крематорії
щоб спалювати
українців
спалювати
українців
у крематоріях
знову поезія
стає варварством
знову азов
випльовує
мертвих бичків
ПРОЛЕТІЛА ГУЧНА РАКЕТА
дав по ній автоматну чергу
дятел що цієї весни
оселився за церквою
на кладовищі де
половина гаврільченки
половина тарасенки
і знову тиша
ВІРШ НЕ ПРО ВІЙНУ
є такі ліси
у яких жодна стежка
нікуди
не виводить
тримайся подалі
не шукай там грибів
я пошукаю
за тебе
ДЕНЬ МАТЕРІ
відтепер твоя матір
більше тебе
не чує
ти для матері відтепер
золота медаль
заіржавіла
відтепер між тобою і матір’ю
знову чонгар
замінований
ЗАПОРІЖЖЯ
місто собак
місто електростанцій
місто мостів
та інших хистких
конструкцій
місто на яке
гріх було
не напасти
кожної ночі
за обрієм
чорнобривці
СПОГАДИ МИРНОГО ЧАСУ
у селі волошковому
чернівецької області
ми пили контрабандний бурбон
годували собак ковбасою
і рахували хрести
на румунському військовому цвинтарі
часів першої світової
спогади мирного часу
маленькі сонячні хрестики
з незрозумілими написами
завжди доглянуті
завжди побілені
завжди холодний
дністер
від війни завдовжки в історію
спогад
не сховок
МІСЯЦЬ СХОВАВСЯ
в небесний окоп
вартовий креслить дулом ака
коло в повітрі
десь недалеко
чорт вигрібає пизди
ніч українська
тиха
як танк
КОЖНОЇ НОЧІ
у розташуванні
вирубається світло
добре що є павербанк
подарунок коханої
зараз вона у німеччині
вчить українських дітей
української мови
кожної ночі
за вікном дощ і град
роз’ятрена рана
місто оріхів
запорізької
області
ЦІЄЇ ВЕСНИ
не хочеться слухати музику
і починаєш
чути птахів
мейнстримного солов’я
цьогорічного переможця
євробачення
андеґраундного дятла
із солом
на зозулі
і ще купу яскравих голосів
чиїх імен не знаєш
а зашазамити
не можеш
бо інтернет пропав
мабуть по вишці в’їбали
припустив міхалич
коли заносив нам яблука
цілий мішок
яблук
заніс
і пішов собі додому
до свого собаки
старого блохастого але
відданого
ЦЯ ПОВНЯ ЗДАЄТЬСЯ ВПОДОБАЛА НАШЕ НЕБО
ця повня здається вподобала нас і тепер вона наша
ця повня засліпить усі ворожі дрони
ця повня вкаже дорогу всім своїм
ця повня виведе з лісу повного привидів і розтяжок
ця повня відтягне на себе усіх комарів
ця повня відіб’ється в калюжі і її стане дві
ця повня щоб не ховати жало цигарки в чорних долонях
ця повня збирати шовковицю
ця повня вбивати русню
ця повня точно вподобала наше небо що зовсім не дивно гляньте самі яке воно гарне
прямо зараз гляньте на небо яке воно гарне
зупиніться й гляньте на небо яке воно гарне
ця повня точно вподобала нас і допоможе нам битися з темрявою
ця повня триватиме вічно і ми переможемо
ця повня медаль за порятунок світу
придивись
вона вже
пришпилена на твій кітель
а значить і смерть твоя зовсім не смерть братан
хто б там що не балакав
хто б там що не плакав
ти живий наче світло в калюжі
коли з неї пташка
воду п’є
а пташок тут багато
пташок тут стане на кілька життів
пташок тут братан
взагалі дохуя
весна—літо 2022
Ігор Мітров – український поет, критик, есеїст. Народився 1 вересня 1991 року в місті Керч, Автономна Республіка Крим.
Навчався в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Один із засновників «Літературного ордену імені святого Зіберта Світлого» – неформального відкритого літературного товариства, що має на меті популяризацію сучасної української літератури.
Автор поетичних книг «Голландський кут» («Смолоскип», 2019) і «Голос України» («Люта Справа», 2021).
Твори опубліковані в низці антологій та періодичних видань в Україні й за кордоном.
Книги:
«Голландський кут»: вірші (видавництво «Смолоскип», 2019)
«Голос України» (видавництво «Люта Справа», 2021)
Антології:
«Антологія молодої української поезії ІІІ тисячоліття» (видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2018)
Кримський літературний альманах «Гроно» (Київ, 2018)
Зін «Київ поетичний» (Addenda Press, 2019)
Антологія «Кримський інжир. Чаїр» (Видавництво Старого Лева, 2021)
Антологія «Ukraine in the Work of International Poets» (London, Literary Waves Publishing, 2022)
Антологія «Українські вірші та рисунки з лінії вогню» (Каїр, видавництво «Меріт», 2022)
Антологія віршів українських поетів про війну «Invasion» (Dublin, 2022)
«In principio erat Verbum. Україна: Поезія часу війни» (Київ, «Астролябія», 2022)
Періодика та інтернет-ресурси:
https://litcentr.in.ua/publ/0-0-14067-0-17
https://web.archive.org/web/20210304064347/https://polutona.ru/?show=0209210715
https://issuu.com/kontentkwartalnik/docs/kontent_kwartalnik_nr_8
https://opt-art.net/helikopter/4-2022/
http://www.verseville.org/issue-xxxiii-june-2022.html?fbclid=IwAR3u9fCZ6VUFVFHMyx7dCHqtqMvm9uGTc5dExEOkVt_7YkiufrohTXDdXp8
Статті про літературу й кіно: